На шляху



Категории Богдан-Iгор Антонич ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Обплетений вiтрами ранок шугне, мов циганя, з води i на пiску кричить з нестями, обсмалений i молодий. Рiка змiяста з дном спiвучим, хвилясто хльостають вiтри, i день ховає мiсяць в кручу, мов у кишеню грiш старий. Клюють лiщину спiвом коси, дзвенить, мов мiдь, широкий шлях. Iде розсмiяний i босий хлопчина з сонцем на плечах. Коментар Богдан-Iгop Антонич — майстер незвичайних порiвнянь та асоцiацiй. Ранок у нього — обсмалений i молодий, як циганя. День ховає мiсяць у кручу, мов у кишеню грiш старий. Чому грiш старий? Мабуть, тому що мiсяць за нiч вiдпрацював своє, зблiд при денному свiтлi. I йде, як новий день, хлопчина молодий iз сонцем на плечах. Ми легко уявляємо собi i ту дорогу, i того хлопчика, i сонце, що сяє у нього за плечима. Поезiя кличе в дорогу, говорить про те, що треба смiливо йти назустрiч своïй долi, бути оптимiстом i намагатися подолати всi труднощi, адже земля така красива, i життя таке прекрасне.

Метки На шляху, БОГДАН-IГОР АНТОНИЧ, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
На шляху